Skip to Content

Два погляди на відмову від 1С

Управлінська необхідність проти оперативної звички

Уявіть собі два паралельні світи всередині однієї компанії. В одному — у кабінеті фінансового директора — кипить дискусія: аналізуються демо-версії різних ERP-систем, оцінюються ризики, плануються бюджети на міграцію. У цьому світі рішення вже визріло — далі залишатися з 1С або BAS просто небезпечно.

В іншому, у бухгалтерії, головне питання - як оновити конфігурацію, щоб вчасно здати звітність. Тут панує стабільність і порядок. Щось змінювати - надто великі ризики.

Ці два світи поки що співіснують поруч, не перетинаючись. Але їхня зустріч неминуча. І від того, як саме вона відбудеться - у конфлікті чи у співпраці - залежить майбутнє компанії.

Для нас у редакції цей текст не про конфлікт, а про пошук спільного. Про те, як у межах однієї компанії існують два цінні, але різні підходи. З одного боку - управлінський, сфокусований на розвитку. З іншого - бухгалтерський, що стоїть на варті стабільності й точності.

В цій статті ми спробуємо зʼясувати, чому CFO і бухгалтери по-різному дивляться на відмову від 1С, і що допоможе поєднати ці підходи в єдину стратегію змін.

Світ фінансового директора: коли відмова від 1С — це не вибір, а необхідність

Для фінансового директора 1С чи BAS — це вже давно не просто інструмент для звітності. Це елемент стратегічної інфраструктури бізнесу, а отже — потенційне джерело ризиків.

Там, де бухгалтер бачить стабільну систему, CFO бачить залежність, що може коштувати компанії занадто дорого.

1. Мислення ризиками, а не задачами

Фінансові директори дивляться на систему через призму довгострокових наслідків. Їхнє завдання — не просто зробити, щоб “все працювало сьогодні”, а щоб бізнес мав гарантії безперервності безпеки й масштабованості завтра. Саме тому для них відмова від 1С чи BAS — не питання комфорту, а питання виживання.

2. Ризики, які не можна ігнорувати

Санкційний ризик. Якщо власники чи ключові розробники платформи потраплять під жорсткіші санкції, підтримка може припинитися. А це означає — відсутність оновлень, технічних виправлень і можливу втрату доступу до системи.

Кіберризик. 1С/BAS — продукт із російським корінням. Для бізнесу це питання не політики, а інформаційної безпеки: хто має доступ до коду, куди можуть потрапити дані, як забезпечується захист.

Репутаційний ризик. Робота на російському ПЗ уже стає «токсичною» для компаній, що залучають іноземних партнерів або прагнуть виходити на міжнародні ринки. Інвестори ставлять запитання про дерусифікацію процесів, і ці питання дедалі частіше звучать у контрактах і аудитах.

3. Технологічна відсталість як стратегічна загроза

1С/BAS — система, побудована на застарілому технологічному стеку. Вона монолітна, пропрієтарна, слабко інтегрована з веб-сервісами, не «cloud-native» і має обмежену багатомовність. Кожна «доробка» створює технічний борг, який накопичується і з часом перетворює систему на баласт. Навіть гнучкість налаштувань не рятує: чим більше кастомізацій, тим важче оновлювати і масштабувати.

Світ бухгалтера: коли стабільність важливіша за стратегічні плани

Для бухгалтерії 1С чи BAS — не «застарілий продукт», а щоденне робоче середовище, у якому все знайоме, перевірене й підконтрольне. Тут не мислять категоріями “ризиків” чи “інвестиційної привабливості” — тут важливе інше: точність, відповідність законодавству, передбачуваність процесів.

1. Фокус на відповідальності, а не на змінах

Бухгалтер працює у світі, де помилка загрожує штрафом чи перевіркою, а не просто порушенням встановленого терміну. Тому будь-яка зміна системи сприймається не як оновлення, а як загроза стабільності: чи будуть правильні звіти, чи збережуться дані, чи не зіб’ються налаштування податків, курсів, проводок. Для бухгалтерів “воно працює — не чіпай” — це не консерватизм, а професійний інстинкт обережності.

2. BAS як зона комфорту й контрольована передбачуваність

BAS (колишня 1С) десятиліттями формувала український бухгалтерський контекст. Усі процеси — від обліку ПДВ до формування звітності — відпрацьовані до автоматизму. Є відчуття безпеки, адже зрозуміло, як знайти помилку, як обійти баг, до кого звернутися по допомогу. Навіть якщо інтерфейс незручний, однак він передбачуваний, і це головне.

3. Інформаційне середовище: "бульбашка" щоденних рішень

Бухгалтерська спільнота живе у власному інформаційному полі. Основні джерела знань — професійні блоги, вебінари, канали у соцмережах, де зʼясовують практичні питання, на кшталт, як закрити період, як оновити звітність, як виправити помилку в BAS. Такі експерти справді допомагають вирішувати щоденні завдання, тому користуються великою довірою. Але більшість із них спеціалізується на експлуатації системи, а не на управлінні ризиками. У результаті формується ілюзія стабільності, що звіти подаються, а отже небезпеки немає. Так утворюється “бульбашка сьогодення”, де обговорюються лише тактичні питання, а стратегічний контекст, у якому мислить керівництво, лишається за кадром.

4. Різні горизонти відповідальності

Ця різниця поглядів не про світогляд, а про сферу відповідальності. 

Бухгалтер відповідає за коректність даних і своєчасність звітності. 
Його ризики — персональні, негайні та постійні, зокрема штрафи, перевірки, адміністративна відповідальність. Для нього BAS — це перевірений інструмент, що мінімізує ці ризики.

Фінансовий директор відповідає за безперервність бізнесу й розвиток компанії.
Його ризики — стратегічні та відкладені у часі, а саме репутаційні втрати, санкції, технологічна застарілість, неможливість інтеграції. Для нього BAS — це вже потенційна загроза, а не гарантія стабільності.

  • Бухгалтер захищає компанію від хаосу сьогодні.
  • CFO — від кризи завтра.

Обидва мають рацію — просто у них різна мотивація.

5. Людський фактор

Є ще емоційний аспект. 1С/BAS — це не просто система, це частина професійної ідентичності. У ній бухгалтери виросли, пройшли сотні звітних кампаній, здобули впевненість. Перехід на нову платформу часто означає втрату контролю й статусу експерта, адже доведеться вчитися, питати, помилятися.

Для бухгалтерії головне — надійність і точність, а не новизна. Їхня обережність не гальмує розвиток — вона захищає бізнес від хаосу, коли зміни роблять без урахування реалій обліку. Але тут виникає парадокс: бухгалтер, оберігаючи компанію від операційних ризиків — штрафів і помилок — триматиметься за 1С/BAS. Директор, навпаки, захищаючи бізнес від стратегічних ризиків, вимагає відмови від неї. Обидва мають рацію, просто дивляться на різні загрози. Тому аргумент “1С усе робить для обліку” не переконує керівництво, бо проблема вже не в обліку, а в самій платформі.

Точка зіткнення: три сценарії розвитку подій

Коли стратегічне бачення фінансового директора стикається з обережністю бухгалтерії, компанія опиняється в точці напруги. Усе залежить від того, як саме буде організовано перехід — у конфлікті, хаосі чи у співпраці. Досвід українських компаній показує три найпоширеніші сценарії.

Сценарій 1. Директивний

CFO просто ставить перед фактом: “З 1 січня переходимо на систему Х”.

На перший погляд, це найшвидший шлях — є рішення, є строки, процес запущено. Але в реальності — це рецепт для внутрішнього опору. Бухгалтерія, не розуміючи логіки змін, сприймає їх як загрозу своїй стабільності: починається прихований або відкритий саботаж, затягування строків, скарги на “незручність”, падіння продуктивності. Формально перехід може відбутися, але фактично — система не використовується на повну, а частина процесів продовжує жити “по-старому”.

Сценарій 2. Кризовий

Стається “чорний лебідь” — наприклад, повне блокування 1С/BAS в Україні.

Підприємство виявляється в ситуації, коли треба діяти негайно, без підготовки. Починається панічний, аварійний перехід: дані переносяться поспіхом, команди не навчені, помилки множаться. Замість планомірної трансформації, хаос і стрес. Фінансові та операційні втрати можуть бути більшими, ніж вартість усієї ERP-міграції, проведеної заздалегідь.

І цей сценарій — не гіпотетичний. Українське законодавство рухається в бік повної заборони використання російського ПЗ, зокрема 1С та BAS. Ми вже писали про це у статті “Заборона 1С та BAS в Україні”. Тож питання не в тому, чи настане момент примусової відмови, а коли саме це станеться.

Сценарій 3. Проактивний (ідеальний, але рідкісний)

CFO залучає головного бухгалтера до процесу ще на етапі вибору системи.

Фінансовий директор пояснює ризики не “мовою загроз”, а “мовою майбутніх можливостей”. Разом вони формують робочу групу, тестують варіанти, обговорюють специфіку бізнес-процесів. Бухгалтерія бачить, що її досвід враховано, а нова система — не ворог, а інструмент для спрощення роботи. Так компанія переходить до змін не під тиском, а через усвідомлене рішення.

Точка зіткнення неминуча, але від того, як її пройти, залежить успіх усього проєкту. Проактивний сценарій — єдиний, який поєднує швидкість рішень керівництва та професійний досвід бухгалтерії. Саме він робить цей перехід не “кризою”, а керованою трансформацією.

Як подолати розрив: від конфлікту до спільного рішення

Розрив між двома світами — бухгалтерії та фінансового керівництва — не долається наказами чи міграційними планами. Він долається діалогом і взаємним розумінням.

Поради бухгалтерам

Почніть мислити як менеджери, а не лише як виконавці. Світ змінюється — і ваша роль у ньому теж.

  • Підпишіться не тільки на бухгалтерські блоги, а й на бізнес-видання, що говорять про ризики та трансформацію.
  • Ініціюйте розмову зі своїм фінансовим директором — запитайте його бачення, поясніть свої побоювання.
  • Покажіть, що ви — частина команди, яка дбає не лише про звітність, а й про майбутнє компанії.

Сучасний бухгалтер — це не просто людина, що “здає звіти”. Це фахівець, який забезпечує стійкість бізнесу.

Поради фінансовим директорам

Не ігноруйте свою бухгалтерію — вони або ваші союзники, або завада змін. Їхня обережність — не спротив, а природна реакція на ризики, що несуть особисто.

  • Говоріть із ними мовою можливостей, а не лише ризиків: нова система — це менше рутини, більше автоматизації, вища кваліфікація, сильніша позиція на ринку праці.
  • Залучайте бухгалтерів до вибору, тестування та обговорення нової системи.
  • Дайте їм відчути, що це не “чужий проєкт зверху”, а спільна трансформація, у якій їхня експертиза — ключова.

Роль партнера-впровадника

У цій точці конфлікту ключову роль відіграє досвідчений партнер-впроваджувач. Такі компанії, як ми, One Service Consulting, виступають не лише технічними виконавцями, а й модераторами цього складного переходу.

Ми допомагаємо налагодити діалог та збалансувати інтереси керівництва і команди:

Для керівництва — перекладаємо стратегічні цілі (гнучкість, безпека, масштабованість) на мову конкретних технічних рішень ERP.

Для бухгалтерії — допомагаємо подолати страхи, навчаємо, показуємо, як звичні процеси можна “перекласти” на логіку нової системи.

Ми доводимо на практиці, що в новій ERP можна працювати так само надійно і набагато ефективніше. І що сучасна система — це не загроза, а можливість, яка дозволяє автоматизувати рутину, позбутися ручних “екселів” і вирости з операціоніста у фінансового партнера для бізнесу.

Висновок

Відмова від російського софта — це не тільки технічне завдання для ІТ-відділу. Це тест на зрілість українського бізнесу, на здатність об’єднати стратегічне бачення керівництва з операційною реальністю ключових співробітників. Компанії, що зможуть синхронізувати свої два світи, отримають величезну конкурентну перевагу у новій економічній реальності України.

А ми готові допомогти зробити цей перехід безболісним.
Читайте наш практичний гід —  «Перехід із 1С / BAS на нову ERP-систему: етапи, особливості, рекомендації»

Увійти залишити коментар
Balanced Scorecard: як керувати стратегією консалтингової компанії через сфери фокусу
Balanced Scorecard — це управлінська модель, що допомагає перетворити місію компанії на збалансовані стратегічні цілі та вимірювані результати.